летючий

-а, -е.

1) Який має здатність пересуватися в повітрі за допомогою крил. || Який летить у повітрі, пересуваючись за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). || Який пересувається в повітрі завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.). || Який рухається в повітрі (про літаки, ракети і т. ін.). || Який пересувається в просторі на літальному апараті. || перен. Який розноситься, лине в просторі (про слова, звуки тощо).

••

Летю́ча ми́ша — а) те саме, що кажа́н; б) переносний гасовий ліхтар.

Летю́чий соба́ка — великий рукокрилий нічний ссавець-кажан.

2) Який швидко рухається (по землі, воді і т. ін.). || Якому властиво швидко переміщатися з місця на місце. || перен. Який швидко поширюється, розноситься (про звістку, палке слово і т. ін.). || перен. Легкий, стрімкий (про крок, ходу). || перен. Неврівноважений, неспокійний (про людину та її вдачу).

••

Летю́чий голла́ндець — легендарний образ капітана, приреченого на вічне плавання в морі, а також корабель цього капітана.

3) перен. Якого починають без попередньої підготовки і проводять швидко (про мітинги, збори); летучий (у 4 знач.). || Який швидко проходить.

4) спец. Те саме, що леткий.